В Україні благодійність та волонтерство досі є ще таки більше емоційними акціями-діями, а хочемо, щоб вони стали професійними – системними та стратегічними. Це головне усвідомлення з двотижневого Всеукраїнського саміту фандрейзерів від Isar Ednannia (ІСАР Єднання) – «Саміт для тих, хто збирає мільярди», що завершився вчора в Києві. Дослідженню шляхів вирішення зазначеної проблеми було присвячено бінарну лекцію для менеджерів четвертого курсу з дисципліни вибору «Управління громадськими організаціями на тему: «Волонтерство як стратегічний менеджмент». Успіх лекції забезпечило вдале поєднання двох кейсів: практичних інструментів від керівниці відомих громадської організації (ГО) та благодійного фонду (БФ) з спільною назвою – «Волонтерський рух Буковини» Катерини ПОНОМАРЬОВОЇ та концептів волонтерського менеджменту від доцентки кафедри економічної теорії, менеджменту і адміністрування Тетяни ЗАВОЛІЧНОЇ. Основний меседж бінарної лекції: ЗСУ – це наші герої, їх помічники – це волонтери та активісти, які невтомно шукають гроші на всі нескінченні збори й потреби. Як професійно команда ГО може проводити фандрайзинг – алгоритм, які студенти створювали разом з лекторами.
В першій частині заняття студенти з викладачкою Тетяною ЗАВОЛІЧНОЮ розглянули традиції національного волонтерства: від Київської Русі до російсько-української війни; проаналізували спільні та відмінні риси в управлінні ГО та БФ; опрацювали етапи циклу реалізації волонтерської програми в контексті визначення програмних цілей, критеріїв оцінки досягнених результатів волонтерів та створення стратегії програмної підтримки діяльності БФ.
В другій частині заняття Катерина ПОНОМАРЬОВА щиро поділилася лайфхаками з практики 9-ти річного успішного управління БФ «Волонтерський рух Буковини». «Наша діяльність розпочалася з початку війни в Україні – 4 березня 2014 року. І це важко назвати проектом, це – частина життя допомоги ВПО, незахищеним верствам населення, шпиталям. Першим завданням керівника БФ стало налагодити системну комунікацію з людьми, що потребують допомоги; з владою, з донорами та волонтерами. Звісно, після початку повномасштабної війни фокус нашого БФ розподілився на 2 напрямки: допомога військовим та ВПО» – каже Катерина. Волонтери в умовах війни – адреналінозалежні марафонці, які працюють 7/24, тому часто вигорають або ж сподіваються на швидкий результат. Відтак, щоб «не вигоріти» вони повинні бути стратегічними менеджерами – все має бути організовано та правильно розраховано. Разом із Катериною працює ціла команда вмотивованих людей: від 7 до 70 в залежності від обсягу замовлення. Вони керують процесами на 5-х різних складах. Один із них є медичний хаб, партнерами якого є донори міжнародної організації CUAMM, (це одна з найстарших гуманітарних місій Італії, що працює з ООН). Згідно Меморандуму італійці надсилають у Чернівці зібрані медикаментами (більше як на 63 млн. грн. як допомога з Італії, США, Іспанії), а БФ розвозить допомогу Україною. Волонтери розвозять ліки згідно з листами-зверненнями від українських цивільних госпіталів. Щоденні звіти та чеки на онлайн-платформі «Склад» унеможливують зловживання та показують донорам, як саме працює команда волонтерів. Власне прозорий фідбек з донорами забезпечує довіру до БФ, відтак, для волонтерів немає нічого неможливого – кожен збір коштів чи намір закупити якусь техніку увінчується позивним результатом.
В дискусії з лекторками студенти прийшли до висновку, що феномен українського волонтерства полягає в тому, що кожен з нас став патріотом, що бореться – від літньої людини, студента до маленької дитини. За останній рік благодійність стала невід’ємною частиною життя більшості українців: 86% українців стали благодійниками, а 33% долучилися до волонтерства. При цьому середньомісячна пожертва виросла майже вдесятеро порівняно з 2021 роком. Кожен бажає перемоги, ненавидить ворога. Сьогодні воюють не лише солдати, а всі люди: кожен на своєму рівні і через свої можливості. Війна народна, допомога народна і Перемога буде народна!