Принагідно до Міжнародного дня рідної мови студентство та викладачі економічного факультету відвідали замовну для економічного факультету виставу «В пошуках щастя», поставлену у Чернівецькому музично-драматичному театрі імені О. Кобилянської з нагоди 300-річчя Григорія Сковороди (театралізована розповідь про видатного українця!!). Неймовірно актуальну, рефлексивну, геніально поставлену та професійно-зіграну виставу відвідало 400 студентів-економістів.
По завершенню було обговорення вистави та специфіки роботи над виставою з режисеркою вистави п. Людмилою Іванівною Скрипкою та акторським складом: Андрієм Михайловичем Циганком, Валентином Богуляком, Романом Гуцаком, Ярославою Свидерською та Анною Малиш.
Післясмак:
«Філософ свободи» Григорій сковорода і в 300 років є дуже сучасним для української молоді! Завдяки заходу економічна родина пізнала глибше світ українського мандрівного філософа, «українського Сократа», «українського Платона», «українського Конфуція», але за стилем життя радше «українського Діогена», а також вкотре вчились у Григорія Савича Спізнавати самих себе!
Частина діалогу студентів економістів і акторів вистави.
«Як Ви сприймаєте вислів «Світ ловив мене, та не спіймав»? Це втеча від «золотої клітки» чи щось глибше?. В сучасному капіталістичному світі прямим текстом нав’язується думка, що грошовий достаток є відкриттям багатьох доріг для особи в соціумі, проте в той ж час Григорій відмовляється від даних можливостей, обираючи аскетизм. Чи є насправді свобода в аскетизмі? Або як інакше ви інтерпритуєте його вислів та вчинки?»
Іван, студент 3 курсу економічного факультету
«Мабуть, відповісти на запитання про його лови світом точно міг би лише сам Сковорода. Як на мене, йшлося саме про відмову від «цінностей» на кшталт грошей, влади, марнославства, які є ланками ланцюга, що сплутують ноги на шляху до гармонії, або свободи. Це має бути усвідомлений вибір, без примусу обставин. Його (такий вибір), мабуть, більшість не приймає і сьогодні, як це, зрештою, здається, було завжди (і, на жаль, буде). Але ціна такого усвідомлення (вибору) – свобода. Для кого свобода є найвищою цінністю, той, напевне, і відчує себе щасливим. Очевидно, для Сковороди мали ціннісне значення духовні, та ніяк не матеріальні надбання. «Труна не має кишень». Усілякі матеріальні і ґонорні накопичення не мають сенсу, аби присвячувати цьому життя. Як на мене, сенс – в пізнанні, зокрема, самого себе. Здається, Сковорода це й мав на увазі. Я не фаховий дослідник життя і творчості Григорія Сковороди, це лише мої міркування, можливо, поверхневі, але мої. Міру аскетизму кожна людина має право обирати собі сама».
Андрій Михайлович Циганок, провідний актор Чернівецького музично-драматичного театру імені О. Кобилянської, виконавець ролі Г.С. Сковороди
«Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя»
«Люби те, що робиш, а роби – те, що любиш!»
Григорій Сковорода
«Сковорода є своєрідною матрицею, яку потрібно наповнювати різними інтерпретаціями»
Тарас Лютий
